Історія незламності Мустафи Джемілєва
«Киснева станція» — глибока біографічна драма про мужність, кохання і нескінченну боротьбу за свободу, натхненна реальними подіями з життя Мустафи Джемілєва — символа опору кримськотатарського народу.
Події фільму розгортаються влітку 1980 року у віддаленому селищі Зирянка, в Якутії, де Мустафа, після 303-денного голодування, відбуває заслання. Його щоденна робота на ізольованій кисневій станції — наповнення балонів для шахт — стає гіркою метафорою нескінченної боротьби: рутинна, виснажлива, але життєво необхідна. У цьому відлюдненому краю з’являється промінь надії — Сафінар, молода вчителька з Узбекистану, яка долає сотні кілометрів, аби зустрітися з Мустафою. Їхня зустріч стає не лише актом любові, а й символом єдності, гідності та віри у майбутнє.
Фільм майстерно поєднує реалії радянського репресивного режиму з поетичними образами, створюючи атмосферу напруги та внутрішньої сили. «Киснева станція» — це не лише історія про заслання, а й притча про те, як навіть у найсуворіших умовах людська гідність здатна вижити й зберегти тепло.
