Хроніки незламності. Як росія перетворила пологи на жах
Анна стояла посеред вулиці, тремтячи від страху і холоду. Її перейми вже почалися, але дістатися до лікарні було неможливо — місто було у вогні. Ірина, не роздумуючи, прийняла рішення: допомогти жінці, незважаючи на смертельну небезпеку.
Вони сховалися в підвалі зруйнованого будинку. Слабке світло ліхтарика, тремтячі руки і нескінченні молитви — ось і вся підтримка, що була в Ірини. Коли нарешті пролунав перший крик немовляти, його тут же заглушили, притиснувши до грудей. Це був найстрашніший і найщасливіший момент у їхньому житті.
Говорить Україна