Під час святкування ювілею школи було відкрито капсулу часу з листами учнів, у яких вони описували своє бачення майбутнього через 50 років. Одне з послань привернуло особливу увагу своїм незвичним змістом, насиченим загадковими цифрами. Авторкою цього незавершеного листа була дівчинка, а аркуш випадково потрапив до рук хлопчика з порушеннями слуху — сина професора астрофізики.
Як з’ясувалося згодом, дитина зашифрувала в цифрах дати минулих і майбутніх глобальних катастроф. Професор переконався в автентичності пророцтв, коли виявив у листі дату загибелі своєї дружини, яка трагічно пішла з життя кілька років тому.
Чоловік намагався попередити світ про прийдешні події, проте йому ніхто не повірив. Прагнучи розгадати решту дат, професор почав пошуки авторки листа та її родини, зрештою знайшовши лише дочку й онуку дівчинки. Після тривалих досліджень він з’ясував, що фінал послання віщує апокаліпсис, і в це жахливе пророцтво людство повірило лише тоді, коли сонце стало нестерпно палючим.
Врятувати цивілізацію виявилося неможливо. Шанс на виживання отримали лише двоє — син професора та онука авторки листа, яких інопланетні істоти забрали на іншу планету…
