З самого дитинства Міка не могла порозумітися зі своїми батьками через свій характер, тому її відправили пожити в село до бабусі, де вона зустріла дивовижного коня на прізвисько Оствінд. На відміну від інших, Міка одразу змогла з ним потоваришувати і знайти підхід до норовливого жеребця, наче знала його все своє життя. Між конем і дівчинкою зав’язалася дружба, завдяки якій вдалося зберегти бабусин маєток.
Невдовзі вони брали участь у змаганнях, де посідали призові місця та прославлялися на всю країну. Головна героїня користувалася популярністю серед заводчиків коней, у яких з’являлися труднощі з їхніми вихованцями. Міка, як могла пояснювала, що цим тваринам потрібна особлива і постійна увага, любов і турбота, проте багато хто цього просто не розумів. Людина має перебувати з кіньми на рівних, адже вони все відчувають і реагують і на доброту, і на злість. Дружба Мікі та Оствінда тривала.
Одного разу дівчинка побачила на тілі свого улюбленця незвичайне тавро, яке її дуже заінтригувало, після чого героїня вирішила дізнатися, звідки родом Оствінд і вирушила до Іспанії.
