Ударні інструменти - одні з найстаріших сімейств у світі. А отже і барабанні палички в тому чи іншому вигляді існують століттями. Однак їхня історія значно глибша, ніж просто розвиток форми. Вона відображає закономірну еволюцію і самої ударної музики - від примітивного ритуального та військового використання барабанів до сучасної еклектичної сцени, студійної роботи зі складним віртуозним матеріалом.
Про найцікавіші сторінки історії цього простого, але важливого обʼєкта поговоримо із фахівцями інтернет-магазину Музлайн.
Історичний шлях
Доволі довго на барабанах грали просто руками - кулаками або долонями. Але ускладнення музичної традиції призвело до появи допоміжного інструмента. Найдавніші відомі барабанні палички що були знайдені археологами, як не дивно належать Стародавньому Єгипту, де сухий та спектоний клімат зберіг сотні екземплярів музичних інструментів. Вони датуються приблизно 1350 роком до нашої ери та були виготовлені з металу, матеріалу набагато більш доступному в ті часи у тому регіоні ніж дерево. Палички для ударних в ті часи виготовляли найчастіше з кістки та металу й використовували для гри на різних типах барабанів - від невеликих ручних і рамкових, до котлоподібних, схожих чимось на сучасні литаври. Тодішня їхня конструкція (як утім і сучасна) була простою: середньої довжини палочка із наконечником, головним завданням якої було передати фізичний імпульс від руки до мембрани барабана. На цьому етапі форма палички ще майже не враховувала нюансів балансу, відскоку чи артикуляції і саме музикування було простішим.
Згодом використання барабанних паличок у музикуванні поширилося і на музичні традиції Давньої Греції та Риму. У римській культурі, зокрема, використовували спеціальні палички для гри на таборі - військовому барабані, який супроводжував походи та народні виступи.
Суттєві зміни та розвиток відбулися в Середньовіччі - саме тоді сформувалася більш менш уніфікована конструкція паличок, близька до сучасної:
-
довгий стрижень;
-
компактний округлий наконечник;
-
широке руківʼя
-
конусоподіна форма.
Така геометрія дала барабанщику значно більше контролю над точкою удару, швидкістю руху та динамікою. По суті паличка перестала бути лише допоміжним засобом удару, а набула статусу повноцінного інструмента управління звуком.
Нова точність
У наступні після Середньовіччя століття то там, то сям почали з’являлися палички різної довжини, товщини та форми, пристосовані до гри на різних ударних у різних стилях. Музика розвивалася та ускладнювалася так само, як розвивалося та ускладнювалося життя. Так відбувалося аж до ХХ століття, коли зміни набули характеру урагану.
Стрімка поява десятків нових музичних напрямків - джазу, свінгу, оркестрової та рок музики - посилила природну потребу та простимулювала появу легших, швидших і більш чутливих моделей паличок. І промислове виробництво зробило можливим значно точніший контроль їхніх фізичних параметрів, геометрії, ваги та симетрії. Вони набули стабільності своїх характеристик, а музиканти в свою чергу отримали можливість вибирати інструмент із передбачуваною поведінкою. А використання нових типів деревини (наприклад, гікорі) дозволило створити палички, які поєднували міцність, пружність і здатність поглинати частину ударного резонансу.
Фахівці інтернет-магазину Muzline наголошують, що обираючи палички сьогодні ви обираєте не лише матеріал, довжину, діаметр, точку балансу і так далі, а повноцінний інструмент, що дозволяє контролювати саму сутність звуку.
